✠ Віктор Бедь,
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією
Православної Церкви України
м. Ужгород,
29 серпня 2025 р.
Возлюблені у Христі брати і сестри!
Сьогодні, 29 серпня, Свята Православна Церква вшановує одну з найтрагічніших і водночас величних подій священної церквоної історії — Усікновення глави святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана.
Це день пам’яті мученицької смерті найбільшого серед народжених від жінок (Мт. 11:11), того, хто приготував шлях Господеві проповіддю покаяння (Мт. 3:2), хрещенням у водах Йордану (Мк. 1:4-5), викриттям неправди й беззаконня (Мк. 6:18) та смиренним свідченням про Христа як Агнця Божого (Ін. 1:29).
Історія події
Євангеліє свідчить: Ірод Антипа (близько 20 до Р. Х. – після 39 по Р. Х.), син Ірода Великого (близько 73 до Р. Х. – 4 до Р. Х.), правителя Юдеї, поставленого Римом, відомого жорстокістю та віддавшого наказ на убивство немовлят у Вифлеємі (Мт. 2:16), був тетрархом — намісником Галілеї та Перєї у складі Римської імперії. Піддавшись пристрастям, він порушив Божий закон, узявши за дружину Іродіаду, колишню жінку свого брата Филипа. За переданням, Іродіада залишила Филипа, знехтувавши шлюбом, і вступила у незаконний союз із Антипою.
Пророк Іван Хреститель не побоявся сміливо й відкрито викривати цей гріх, закликаючи правителя-тетрарха до покаяння. За це він був схоплений і ув’язнений у фортеці Махерон, що стояла на схід від Мертвого моря. Там він перебував, чекаючи на вирішення своєї земної долі, але не відступив від правди.
Під час гучного бенкету на честь дня народження Ірода Антипи, куди були зібрані воєначальники, вельможі та старійшини Галілеї, танцювала дочка Іродіади, Саломія. Її танець так догодив Іродові та його гостям, що, сп’янілий і розпалений, він поклявся дати їй будь-що, чого попросить, навіть до половини свого царства (Мк. 6:22–23).
Саломія, підмовлена своєю матір’ю Іродіадою, не попросила ні золота, ні землі, а жахливу річ:
- «А вона, навчена від своєї матері, сказала: Дай мені тут на блюді голову Івана Хрестителя» (Мт. 14:8).
Ірод Антипа був засмучений, бо боявся народного гніву і шанував Івана як пророка, але через присягу й через гостей наказав виконати цю жорстоку вимогу. Воїн негайно пішов у темницю, усік главу святого і приніс її на блюді. Дівчина передала цю трагічну жертву своїй матері (Мк. 6:27–28).
- «А учні його прийшли, узяли тіло, та й поховали його. І пішли, й сповістили Ісуса.» (Мт. 14:12).
Усікновення глави святого Івана Предтечі — це свідчення непохитності у вірності Божому Законові, навіть до смерті. Його мученицька кончина стала печаттю правдомовності та передобразом подвигу всіх християнських мучеників. Святий Іван Хреститель є прикладом пророчої мужності, вірності й готовності віддати життя за істину.
Духовне значення
У цей день Церква нагадує нам про те, що правда та істина Божа не може бути зневажена чи знищена силою або неправдою. Вона завжди сильніша за тимчасове беззаконня. Усікновення глави святого Предтечі та його непохитність у служінні істині й законам Отця нашого Небесного — це заклик бути вірними Божим заповідям, протистояти неправді, злу, свавіллю, несправедливості й насильству.
Тому сьогоднішній день вшанування пам’яті святого Івана Хрестителя є не тільки днем скорботи за його мученицькою смертю, а й днем духовної надії: зло завжди буде засуджене Богом, а правда та істина неодмінно переможуть.
Історія сама свідчить про це: Ірод Антипа, який наказав стратити святого Івана Хрестителя, згодом був усунутий від влади й засланий разом із Іродіадою у вигнання, де й помер у ганьбі та безслав’ї. А дочка Іродіади, Саломія, за церковним переданням, загинула трагічно у зимовий період: переходячи річку, вона провалилася крізь кригу, й крижина відсікла їй голову — подібно до того, як було усічено главу святого Івана Предтечі.
А Іван Предтеча, який загинув за правду, істину та заповіді Божі, прославлений у Церкві Христовій як великий пророк, мученик та праведник, і донині його пам’ять надихає мільйони християн у вірності Богові, Правді та Істині.
З огляду на сьогодення
Дорогі брати і сестри!
Ми живемо у час нових і тяжких випробувань. Уже понад десять років наша Україна перебуває у вогні страшної війни, розв’язаної безбожним московським путінсько-гундяєвським режимом проти мирної й боголюбивої української землі та нашого народу (2014–2025). Подібно до Ірода Антипи, московські правителі, поневолені гріхом, брехнею, єретичною та людиноненависницькою ідеологією «русского міра» і посткомуністичною сатанинською гординею, підняли руку на правду, істину, життя невинних, на Божий закон і на міжнародне право.
У цьому злочині винні не тільки богоборчий диктатор і військовий злочинець Володимир Путін зі своєю клікою, але й ті, хто мав би проголошувати Христову Істину, – так звані ієрархи та духовенство Російської Православної Церкви, очолені Московським патріархом Кирилом (Гундяєвим), які разом зі своїми сліпими й обманутими послідовниками благословляють криваву війну. І всі вони разом, як і у давні часи початку І століття, чинять страшний злочин – подібний до усікновення глави святого Івана Хрестителя, звершеного Іродом Антипою.
Але як не вдалося Іродові заглушити голос Предтечі, так і тепер ніколи не вдасться московському безбожному окупантові задушити волю України до свободи, правди, істини та незалежності во славу Божу.
Українське воїнство — новітні герої та праведники, — є спадкоємцями тієї мужності, духовної висоти та вірності Божим заповідям, які явив свого часу святий Іван Хреститель. За це ми схиляємо свої голови у шані та молимося за чимнайшвидшу перемогу українського народу і нашого війська над безбожними московськими путінсько-гундяєвськими окупантами.
Водночас ми приклоняємо свої духовні коліна у молитві за всіх полеглих українських воїнів-захисників, які віддали життя за віру, за Батьківщину – Україну, за Українську Церкву, за своїх рідних і за весь український народ.
· «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.» (Ін. 15:13)
Тож нехай приклад святого Івана Предтечі стане для нас нагадуванням: істина дорожча за життя, а правда Божа незнищенна.
Молімо Господа, щоб Він укріпив наше воїнство, дарував Україні перемогу над безбожним агресором, мир, щастя і справедливість.
Нехай заступництво Пресвятої Богородиці і святого пророка Івана Хрестителя буде над нашим народом, над кожним українським воїном і над усією нашою Державою Україною і Українською Церквою.
З вірою, що Господь благословить Україну перемогою і щасливим майбутнім, скажемо разом:
«Боже, бережи Україну! Святі мученики і праведники, –
моліть Бога за нас!»
Амінь.