✠ Віктор БЕДЬ,
єпископ Мукачівський і Карпатський
Православної Церкви України
м. Ужгород,
18 жовтня 2025 р.
Возлюблені у Христі брати і сестри!
Сьогодні Свята Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангеліста Луки — одного з сімдесяти апостолів Господніх, вірного учня, проповідника, лікаря тілес і душ, який залишив нам неоціненний духовний скарб — своє Євангеліє та Діяння святих апостолів.
Життя і подвиг святого Луки
Святий Лука походив із Антіохії — міста, відомого своїми науками й мистецтвом. Він був високоосвіченою людиною, лікарем і, за церковним Переданням, першим іконописцем. Його талант і серце служили не світській славі, а Христу. У час земного служіння Спасителя Лука увірував у Нього, і став одним із тих, кого Господь послав звіщати Царство Боже.
Після страждань і воскресіння Христового апостол Лука не розійшовся зі скорботними, але залишився поруч з апостолом Павлом — у праці, ув’язненні, мандрах і свідченні віри. Саме він написав слова, що стали духовним дороговказом для всіх поколінь: «Жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво Своє» (Лк. 10:2). І сам став таким робітником — словом, пером і життям.
Євангеліє милосердя і зцілення
У Євангелії від Луки найбільше відчувається ніжність і співчуття. Це Євангеліє лікаря, який розумів біль людини. Він зобразив Спасителя як Лікаря душі, що прийшов не судити, а зцілити. Саме Лука розповів нам про притчі, що відкривають серце Божої любові — про блудного сина, про доброго самарянина, про митаря і фарисея. Його слово — це заклик до милосердя і співчуття, до відповідальності кожного перед Богом і ближнім.
Приклад для нас сьогодні
У цей час війни, коли наша земля полита кров’ю, а український народ переживає страшні випробування під час російсько-української війни (2014 – 2025), нам особливо близьке євангельське слово святого Луки. Воно вчить нас не зневірюватися, а триматися віри, любові й правди навіть серед темряви.
Апостол Лука був лікарем тілесних ран, але ще більше — лікарем сердець. І нині, коли українські лікарі, капелани, волонтери й воїни на передовій рятують життя та душі, вони є спадкоємцями його служіння.
Згадаймо наших героїчних воїнів Збройних Сил України, які, ризикуючи життям, стоять на сторожі свободи, правди і життя нашого народу. Вони — живе втілення любові жертовної, про яку писав апостол Лука: «Ніхто більшої любові не має над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ів. 15:13).
Помолімося сьогодні за усіх полеглих українських героїв, за поранених і полонених, за тих, хто у скорботі, за всіх, хто стоїть у молитві й праці заради миру.
Духовний урок святого апостола Луки
Святий Лука показує нам, що істинна віра — це не тільки слово, а й діло. Він учив, що любов до Бога має виявлятися у любові до людини, а віра — у служінні. Його життя — це шлях людини, яка не боялася йти за Христом до кінця, навіть до мученицької смерті. Тож нехай його приклад надихне нас бути тими, хто не просто слухає Євангеліє, а живе ним — у правді, у служінні, у вірності своїй землі, своєму народу і Богові.
Заключна молитва
Молімося, щоб за молитвами святого апостола і євангеліста Луки Господь зцілив рани нашого народу, укріпив наших воїнів, захистив Україну від безбожних московських путінсько-гундяєвських окупантів-рашистів і дарував нашому боголюбивому українському народу справедливий мир. І всім нам — мудрості, віри та сили бути свідками Христа у нашому житті, як був ним Лука, апостол любові, науки і милосердя. Амінь.