10 квітня 2026 року в місті Ужгороді відбулося прощання із 51-річним воїном Збройних Сил України — Тарасом Петровичем Балогою, який народився 2 квітня 1974 року.
Солдат Тарас Балога проходив військову службу на посаді стрільця-снайпера 2-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти військової частини А5081.
30 березня 2026 року внаслідок ішемічної хвороби серця, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в КНП «Бережанська ЦМЛ» м. Бережани Тернопільської області, Тарас Петрович Балога дочасно відійшов у вічність.
Він залишив по собі світлу пам’ять як добра і щира людина, надійний друг та відданий син своєї Батьківщини. Його мужність і жертовність назавжди залишаться в серцях рідних, близьких і всіх, хто його знав.
Чин похорону відбувся на площі Народній в Ужгороді. З благословення Преосвященнішого Віктора Бедь, єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, заупокійне богослужіння очолив протоієрей Степан Кашков у співслужінні ієрея Олега Росоловського та диякона Василя Ісакова.
Під час церемонії похорону було зачитано пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Тараса Балоги в лавах ЗСУ.
Віддати останню шану полеглому воїну прийшли рідні та близькі, побратими, військовослужбовці, сусіди й друзі.
Захисника України поховали з військовими почестями на Пагорбі Слави міського кладовища «Кальварія».
У новоспочилого у Бозі воїна залишилися дружина, син, донька та внук.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Пресслужба МКЄ ПЦУ
