Проголошення УАПЦ

101 рік тому, у передчутті повернення Армії Української Народної Республіки до Києва, 5 травня 1920 року відбулося засідання Всеукраїнської Православної Церковної Ради.

Оцінюючи акцію російського єпископату, які напередодні заборонили у священнослужінні всіх священиків і дияконів, які підтримали український церковно-визвольних рух, голова ВПЦР Михайло Мороз у своїй доповіді зазначав, що ВПЦР дуже хоче бути у згоді з єпископатом, але ж він «нехтує всі наші права». Тому прихильники автокефалії повинні твердо й рішуче йти до тієї мети, яку ставить собі український церковний рух. Ця мета – автокефальність Української Православної Церкви.

Одноголосно було прийнято рішення про проголошення Православної Церкви в Україні «Автокефальною і Соборноправною», і не входити в стосунки з представниками московського єпископату.

6 травня 1920 року у день Святого Юрія Переможця текст рішення Всеукраїнської Православної Церковної Ради було проголошено під час Божественної Літургії у Софійському соборі у Києві.

7 травня 1920 року – Київ здобули передові загони союзних Армії УНР та Війська Польського. До Києва повернулася українська влада.

На світлині: ініціатор проголошення Української Автокефальної Православної Церкви, голова ВПЦР Михайло Наумович Мороз.

У доленосному засіданні ВПЦР 5 травня 1920 року взяли участь:

Члени ВПЦР:

1. М. Мороз – голова

2. Д. Краєвський

3. М. Куценко

4. В. Булах

5. А. Білашенко

6. Х. Гов’ядовський

7. В. Кийко

8. Г. Суховий

9. А. Кузьменко

10. М. Орловська

11. С. Афанасопуло

12. І. Білосорочка

13. Х. Орловський

14. К. Стеценко

15. П. Тарнавський

16. О. Дурдуківський

17. І. Кислий

18. Х. Демидів

19. Г. Коломієць

20. Г. Ляшенко

21. Отець В. Липківський

22. Отець Ю. Жевченко

23. І. Лапа

24. І. Тарасенко

25. М. Ткач

26. П. Ємець

27. Д. Ходзицький

28. А. Критенко

Присутні:

1. Отець І. Степаненко

2. Отець К. Кміта

3. Отець Г. Яструбецький

Джерело: facebook

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *