До 80-х роковин Корюківської трагедії, найбільшої жорстоко-звірської каральної операції жандармерії Королівства Угорщини в Україні, єпископ Віктор Бедь відслужив літію за убитими невинними жертвами

1 – 2 березня 2023 р. виповнилося 80 років від дня найбільшої, найжорстокішої та звірської каральної операції представників пронацистської військової жандармерії Королівства Угорщини, військово-політичного союзника нацистського Третього Рейху (гітлерівської Німеччини) в роки Другої світової війни, на території України.

В ході цієї нелюдської каральної операції, 1 – 2 березня 1943 р., пронацистськими військовими жандармами Королівства Угорщини, як частини нацистко-німецьких окупаційних військ на території України, було закатовано, убито, розстріляно та заживо спалено біля 7 000 мирних українців, а також спалено 1 290 їх будинків в селищі Корюківка на Чернігівщині.

З цієї трагічної події в історії української нації, 2 березня 2023 р., в кафедральному храмі апостола українського Андрія Первозваного Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України в м. Ужгород (вул. Ференца ІІ Ракоці 18 А) було відслужено заупокійну літію за убитими невинними жертвами Корюківської трагедії.

Заупокійне богослужіння очолив Преосвященніший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією, військовий капелан, президент Карпатського університету імені Августина Волошина, голова Закарпатського обласного товариства борців за незалежність України у ХХ столітті.

У заупокійній молитві до Отця нашого Небесного Преосвященніший владика Віктор Бедь просив прощення всіх земних провин, допущенних з власної волі чи під примусом небіжчиками, дарування їх світлим безсмертним душам вічного спокою та життя у піднебессі.

Історична довідка:

Корюківська трагедія – масове вбивство біля 7 000мешканців українського селища Корюківка (нині місто в Чернігівській області України), здійснене 1-2 березня 1943 року загонами окупаційної пронацистської угорської військової жандармерії в ході Другої світової війни на території України.

Масштаби трагедії — виняткові серед населених пунктів України, колишнього Союзу РСР та Європи. Убивства мирного населення військовими жандармами Королівства Угорщини у с. Корюківка на Чернігівщині у березні 1943 р. за кількістю невинних жертв майже у 45 разів перевищують убивства мирного населення у роки Другої світової війни нацистами у білоруській Хатині, у 41 — чеській Лідице, у 12 — французькому Орадур.

Вранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ угорської жандармерії (105-ї легкої дивізії генерал-лейтенанта Золтана Йогана Алдя-Папа). Спочатку угорці намагалися зігнати всіх мешканців у центр села. Коли деякі мешканці, передбачаючи майбутнє вбивство, спробували втекти, кати почали входити в усі будинки та розстрілювати їх мешканців. Ті, хто був зігнаний у центрі, були розстріляні у великих будівлях села — ресторані та театрі. В ресторані було вбито близько 500 осіб. П’ятьом вдалося вижити[3]. Надалі командуванням угорських катів було видано наказ убити всіх мешканців Корюківки, які втекли в сусідні населені пункти.

За даними судово-медичної експертизи, проведеної після війни, смерть заподіювалася шляхом розстрілу з автоматів та станкових кулеметів, ударів тупими предметами і спалювання заживо.

2 березня забиті трупами будинки (тільки в ресторані понад 500 тіл) почали підпалювати, але вбивства тривали. Угорські карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Одночасно великі групи людей убивали з кулеметів на подвір’ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю була спалена угорськими катами-окупантами.

У Корюківці було спалено майже все, збереглися тільки десять цегляних будинків та одна церква. Мешканців сусідніх населених пунктів угорські карателі залякували, щоб вони не надавали допомогу корюківцям.

Уцілілі корюківці сховалися або втекли до лісу, частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку.

Та, 9 березня угорські військові жандарми повернулися до Корюківки та всіх хто повернувся до села чи якимось дивом вижив спалили заживо.

В результаті каральної акції у Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних мешканців, спалено 1 290 будівель. 5 612 невинних жертв масового вбивства залишаються невпізнаними. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено.

За радянськими документами, а саме за актом Чернігівської обласної комісії зі встановлення і розслідування злочинів угорських загарбників у Корюківці (від 17 грудня 1943 р.), масове вбивство було скоєне солдатами 105-ї легкої дивізії генерал-лейтенанта Золтана Йогана Алдя-Папа (уродженця Будапешта) і російським підрозділом шуцманшафту. Кількість виконавців цього військового злочину становило 300—500 осіб.

Загалом, у роки Другої світової війни, на Чернігівщині пронацистські військові підрозділи Королівства Угорщини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Наказ про виконання каральної акції віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури Байєр Бруно Франц, 1888 року народження, родом із німецького міста Касселя.

На цей час замовчується участь у цій каральній операції 399-ї польової жандармерії окупаційних військ гітлерівської Німеччини, яка теж брала в ній безпосередню участь. Достеменно відомо, що ця частина під час трагедії стояла в містечку Корюківка.

Причина замовчування — в тому, що 399-та польова жандармерія окупаційних військ Третього Рейху складалася переважно з росіян. У них була уніформа, яка нагадувала одяг донських козаків.

Пресслужба Закарпатського обласного товариства
борців за незалежність України у ХХ столітті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *